МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ. ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙУНІВЕКРСИТЕТ Імені Данила Галицького «ВАГІТНІСТЬ ТА ПОЛОГИ ПРИ ІМУННОМУ КОНФЛІКТІ У РАЗІ НЕСУМІСНОСТІ КРОВІ МАТЕРІ ТА ПЛОДА» Підготував: Медичного факультету Львів - 2006У наш час відомі різноманітні антигенні системи, які можуть бути причиною імунного конфлікту під час вагітності. До них належать системи антигенів ABO, Rh (резус), MNSS, Pp, Kell, Darf та ін. Найчастіше трапляється імунний конфлікт за антигенними системами АВО та резус-фактора (D), саме вони в наш час найбільше вивчені. Однак відомо, що й інші типи резусу (С, с, Е, є) мають виражені антигенні властивості і також можуть викликати імунний конфлікт під час вагітності. У практичній діяльності акушери-гінекологи, як правило, стикаються з розвитком гемолітичної хороби плода і новонародженої дитини в разі несумісності крові матері та плода за резус-фактором, рідше — за системою АВО і вкрай рідко — за іншими факторами. Механізм імунного конфлікту при несумісності крові матері та плода за резус-фактором (резус-конфлікту) вивчений достатньо. Природа його стала зрозумілою після виявлення у 1940 р. К.Ланд-штейнером і А.Вінером резус-фактора в еритроцитах більшості людей. Резус-фактор — білкова речовина, що міститься в ліпоїдно-протеїновій частині строми еритроцитів, а також у клітинах підшлункової залози, печінки, селезінки. Резус-фактор є в еритроцитарній крові у 85% людей, у 15 % його немає, передається резус-фактор у спадок від одного або обох батьків. Диференціація резус-фактора починається у ранні терміни внутрішньоутробного розвитку, він виявляється у крові 8—9-тиж-невого плода. Резус-фактор має виражені антигенні властивості. Одне переливання резус-позитивної крові резус-негативному реципієнту стимулює утворення антитіл у 50 % випадків. До імунізації резус-негативної людини може призвести введення їй цього антигену внутрішньовенно, внутрішньом'язово, під- шкірно або в пряму кишку навіть у дуже малих кількостях (0,3 мл резус-позитивної крові). Поява антитіл у резус-негативних людей пов'язана з різними умовами: повторні потрапляння антигену, інтервали між ними, кількість антигену, толерантність організму тощо. Вироблення антитіл спостерігається через 3—5 міс і пізніше з моменту потрапляння антигену в течію крові. Сенсибілізація організму посилюється впродовж дії антигену. Імунізація жінок найчастіше настає в результаті вагітності та пологів плодом з резус-позитивною належністю крові. Вважається, що для резус-імунізації достатньо, щоб в організм жінки потрапило 0,067 мл еритроцитів (без сироватки) плода. Антирезус-аглютиніни утворюються приблизно у 3—5 % жінок з резус-негатив-ною належністю крові під час вагітності резус-позитивним плодом. Повторні вагітності резус-негативної жінки плодом з резус-позитивною належністю крові, а також зроблені раніше, інколи ще в дитинстві, повторні внутрішньовенні або внут-рішньом'язові трансфузії резус-позитивної крові сприяють більш інтенсивному утворенню у неї антирезус-аглютинінів при вагітності резус-позитивним плодом. Після першої вагітності резус-позитивним плодом сенсибілізується 10 % резус-негативних жінок. 10 % резус-негатйвних жінок, які уникнули імунізації при першій вагітності резус-позитивним плодом, наражаються на небезпеку бути знову імунізованими при повторній вагітності резус-позитивним плодом. Народження дитини з резус-позитивною належністю крові, що несумісна з кров'ю матері за системою АВО, зменшує можливість її імунізації резус-фактором. Потрапляння резус-антигенів в організм матері з резус-негативною належністю крові викликає утворення резус-антитіл, які, в свою чергу, проникаючи крізь плаценту в кров'яне русло плода, руйнують його еритроцити. Поступово розвивається токсемія (білірубінемія), яка проявляється гемолітичною хворобою плода. Гемолітична хвороба новонароджених виникає в разі несумісності крові матері й дитини не тільки за резус-фактором та його типами, а й за груповими аглютиногенами системи АВО. Групові...